Чому Дюрант і Шенгюн — непоєднання

Кевін Дюрант, тепер 38-річний, багато років був найбільш унікальним нападником в історії НБА. Але ще ніколи в кар’єрі в немає досвiду грати разом з «низькопостовим гравцем» як Алперен Шенгюн. Турецький центр любить грати спинами до кольору, боротися за позицiї в кольорi. У той час як магiя Дюрanta проявляється на периферiї — поза тривалою лiнiєю чи швидко просовуючись до кольору.

Проблема? Якщо Дюрanta обмежити стояти в кутку й чекати передач пiсля пост-апу Шенгюна, то це як використовувати Феррарi для доставки пици. Сонс останнього сезону пробували щось подiбне: три елiтних гравця без пасивного руху (Дюрант, Букер, Бел). І результат вам знайомий.

Захист: червоний сигнал

Говоримо про захист — або його вiдсутнiсть. На цьому етапi кар’єри Дюрант може триматися на своїй досить добре при цильованому противнику. Але просити його компенсувати недолiки Шенгюна — це жестоко. Великий хазяїн Рокетс має проблеми з боковими рухами й часто потребує допомоги партнера для запобiгання проникненню у кольоро.

Проста математика:

• Атака: Дюрант + Шенгюн ≤ 2 (перекриття навичок)
• Захист: Дюрант + Шенгюн < 2 (застар iлюзii + слабке мicце = легкa точка для суперника)

Висновок

НБА — не шашки, а шахмати. Примусово з’єднувати двох талановитих, але несумлущених гравцiv редко працює. Нехай кожний фанат нагадає собi про досвidчення Лейкерс з Расселлом Вестбруком. Офiс Хьюстона має добре подумати перед тим, як будувати команду навколо цих двох.