Тактична плутанина Анчелотті

Перший тайм Реалу нагадував репетицію оркестру без диригента — усі грають, але ніхто не знає, що саме. Спробувати зробити з Арнольда інвертованого фулбека? Це як вчити лева їсти траву!

Врятувала заміна

Арда Гюлер прийшов і відразу все стало на свої місця. Карвахаль раптом згадав, що він повернувся до свого природнього стану — бігати по флангу. А Беллінгем нарешті перестав бути “пожежним” у середині поля.

Що далі?

Анчелотті має вибір: або грати традиційно, або продовжувати експериментувати і дивувати нас ще більше. Як на мене — краще перше. А що думаєте ви? Давайте обговорювати в коментарях!

Fußball oder moderne Kunst?

Real Madrids erste Halbzeit erinnerte an einen abstrakten Expressionismus-Kurs – viel Bewegung, wenig Sinn. Ancelottis Experiment mit Arnold als invertiertem Außenverteidiger war, als ob man einen Touristenführer als Chirurgen einsetzt.

Halbzeit-Wunder Güler

Dann kam der Junge aus der Kabine und rettete den Abend! Plötzlich hatte Bellingham Platz zum Atmen und Carvajal erinnerte sich, dass er eigentlich Rechtsverteidiger ist. Fast so magisch wie ein Oktoberfest-Bier nach zwölf Stunden Arbeit.

Die Arnold-Frage

Mein heißer Take: In Liverpool hatte er immer mindestens drei Mütter, die ihm hinterherräumten. Bei Madrid? Eher wie ein Kind im U-Bahn-Labyrinth. Entweder klassischer Außenverteidiger oder gar nicht – diese Hybridrolle funktioniert nur mit ganz bestimmten Spielern.

Optimismus? Klar! Mit Rüdiger zurück wird die Abwehr wieder eine Festung und nicht mehr dieses AirBnB für Stürmer. Und Bellinghams Läufe sind immer noch tödlicher als ein bayrischer Wintersportunfall.

Was denkt ihr? Kann Ancelotti dieses Puzzle lösen oder braucht Madrid doch einen neuen Taktik-Professor?

مباراة ريال مدريد كمطبخ فوضوي!

شاهدت الشوط الأول وكان كأن أنشيلوتي يحاول طهي وجبة بمكونات عشوائية - كل شيء موجود ولكن بدون أي تناسق! تحويل ترينت أرنولد إلى ظهير منقلب أشبه بوضع الشوكولاتة في الحساء!

جرعة سحرية من جولر

لكن ما إن دخل أردا جولر حتى تحول الفريق إلى آلة مصقولة. كان التحسن سريعًا كأن أحدهم وجد كتاب الوصفات المفقود!

نصيحتي لأنشيلوتي

يا ريت يترك تجارب الطهي الإبداعية هذه ويستعمل الوصفة المجربة: لعب بيلينجهام في مركزه الطبيعي وعدم إجبار اللاعبين على أدوار غريبة!

ما رأيكم؟ هل نطلب لأنشيلوتي دورة في مدرسة الطهي أم نثق بفلسفته؟ شاركونا آرائكم!