Він рост на Південному Чикаго, де двір не був просто асфальтом — це була класна кімната, сповідь і іноді його єдиний резюме. Він перетворював статистику драфту НБА на поезію. Це не про славу. Це про хлопчика, який залишився до ночі, рахуючи цифри під флуоресцентним світлом.

Я виріс на дворах Південної Сторі Чикаго, де мрії вимірюються не зарплатою, а кидками. Це не про статистику — це про душу. Якщо ти коли-небудь бачив, як хлопець кидав один, ти знаєш: це важніше будь-якого контракту.